Единбурзький фолкклуб — головний осередок живої фолкової музики у столиці Шотландії. Заснований у 1970-х роках на хвилі британського фолквідродження, він став одним з найдовговічніших і найшанованіших клубів країни. Протягом десятиліть його сцена формувала музичні смаки, поєднуючи традицію із сучасним звучанням. Далі на edinburgh-trend.
Історія заснування та розвитку Единбурзького фолкклубу
На початку 1970-х років в Единбурзі склалося невелике, але надзвичайно енергійне коло людей, об’єднаних любов’ю до фолкової музики у живому виконанні. Кенні Томсон — автор пісень та журналіст The Daily Record, Ієн Грін — проникливий виконавець балад, пов’язаний із середовищем Fuzz Folk та майбутнім лейблом Greentrax, а також Джон Барроу — студент, який ще під час навчання організовував фолкконцерти для благодійних ініціатив Единбурзького університету. Вони вирішили, що після закриття Buffs Folk Club місто гостро потребує нового осередку фолкової сцени. Зрештою, восени 1973 року у підвалі Chaplaincy Centre на Джордж-сквер відкрився Единбурзький фолкклуб. Кенні став головою та відником вечорів, Джон узяв на себе секретарську роботу, а Ієн відповідав за фінанси.
Наприкінці 1970-х стало зрозуміло, що початковий майданчик перестає відповідати потребам Единбурзького фолкклубу. Приміщення було затісним, погано обладнаним та розташованим далеко від центру. Тодішній комітет зважився на переїзд до банкетного залу Carlton Hotel. Це означало більше організаційних зусиль, але натомість об’єднання отримало комфортніші умови. Зокрема, зручні крісла, бар у кінці зали та можливість приймати більшу аудиторію, хоч і з постійними намаганнями втихомирити надто гомінкий персонал.
До кінця 1980-х інтерес до Единбурзького фолкклубу знову почав спадати, через що навіть з’явилася загроза його закриття. Незабаром ситуація ускладнилася ще й фінансовим тиском: керівництво нових і старих майданчиків намагалося підвищити орендну плату до непосильного рівня. Виходом став черговий переїзд до The Café Royal, яке виявилося майже ідеальним домом для об’єднання. Воно вирізнялося винятково природною акустикою з настільки чистим звуком, що система підсилення часто не була потрібна. Бар розташовувався в окремій суміжній кімнаті й був доступний лише для аудиторії та місцевих музикантів, які нишком з’являлися там після перерв. Саме тут клуб зумів організувати перший концерт The Poozies і перший виступ Fiddler’s Bid в Единбурзі.
Наприкінці 1990-х років Единбурзький фолкклуб опинився на складному етапі: змінився підхід до формування концертної програми, що поступово віддалило частину постійної аудиторії. Водночас помилки в управлінні призвели до відчутних фінансових втрат. Ключову роль у порятунку об’єднання відіграли люди, які добре пам’ятали його початки. Вони переглянули фінансову модель, оновили принципи управління та повернули акцент на живий контакт між виконавцем і слухачем. Поступово кількість членів клубу зросла, відвідуваність стабілізувалася, а фінансовий стан знову став надійним. Тут поруч звучали давні балади й сучасні авторські композиції, а сцена залишалася відкритою як для визнаних імен, так і для нових голосів.
У 2023 до свого 50-річчя Единбурзький фолкклуб підготував масштабну серію концертів і спеціальних подій, запланованих на кілька місяців. Традиційні середовищні вечори з жовтня до червня, що відбуваються в Українському громадському центрі Единбурга, отримали особливе наповнення. Програма налічувала 38 заходів і відображала широту сучасної фолкової сцени. Завдяки підтриманню Creative Scotland організатори зробили акцент на діалозі поколінь і культур, запросивши виконавців різного віку, досвіду та походження.
Визнання та значення діяльності Единбурзького фолкклубу
Единбурзький фолкклуб є одним з найавторитетніших центрів живої народної музики у Шотландії. Його репутація вибудовувалася завдяки послідовній якості сцени та відкритості до різних стилів у межах фолкової традиції. У новітній період тут виступають як визнані імена, так і яскраві сучасні виконавці: від віртуозного дуету Дженн Баттерворт і Лори-Бет Солтер до легендарного Джина Кіркпатріка, від культового гурту North Sea Gas до міжнародно шанованих дуетів Горді Тентріса та Джексона Голдейна. За роки існування клуб прийняв понад 2000 концертів і майже 100 000 слухачів, ставши стабільною платформою для розвитку кар’єр і місцем першого серйозного виступу для багатьох музикантів.
