Единбург вражає своєю культурною різноманітністю. Причому останнє діється взнаки у різних напрямах. Неймовірна архітектура, дивовижні люди, шедеври музики, мистецтва та кіно – все це і становить унікальність міста. Далі на edinburgh-trend.
Однак, якщо детальніше говорити про те, що пов’язано з единбурзькою кінематографією, то, безумовно, неможливо не згадати про відповідні заклади. Адже саме вони впродовж історії Единбурга відповідали за демонстрацію публіці кращих фільмів.
Тому не дивно, що в місті залишилося чимало кінотеатрів, які започаткували своє існування багато років тому. Від цього вони стають цікавішими. Причому як у плані архітектурного об’єкта, так і свого основного призначення – показу кінокартин.
У цій статті у читача буде унікальна можливість ближче познайомитися з одним із найстаріших единбурзьких закладів.
Старовинне місце
The Cameo є одним із старих кінотеатрів Единбурга. Його історія почалася у далекому 1914 році. Причому дивно те, що попри це він успішно продовжує працювати.
Особливістю цього закладу є те, що там показуються артхаусні фільми. А ще кінотеатру випала честь стати місцем, де згодом проводили Единбурзький міжнародний кінофестиваль.
Зовнішній вигляд
Говорячи про згаданий кінотеатр, дуже важливо сказати про його архітектурну складову. Тим більше, що цей об’єкт має доволі давню історію.
Так, справедливо звернути увагу на те, що сучасний вигляд будівлі зберіг чимало оригінальних деталей. Особливо їх можна побачити у вестибюлі та навіть квиткових касах.
Не менший інтерес викликає внутрішнє фоє. Адже воно, по суті, є шляхом до головного кінотеатру, який був побудований на задньому дворі одного з багатоквартирних будинків.
Причому подібна практика на той час простежується у багатьох шотландських містах, але лише единбурзький The Cameo зміг утриматися і навіть у наші дні.
Що стосується екрана, то в автентичному вигляді він був дзеркальним. На той час це було чимось неймовірним. Адже аналога більше не було в жодному з інших міст Шотландії.
Крім того, в кінотеатрі була окрема зала, де глядачі насолоджувалися переглядом лише німого кіно. І звичайно, кожен показ мав оркестровий супровід. Причому саме приміщення було доволі великим і налічує 673 посадкові місця.
Поліпшення
1930 рік ознаменувався в історії The Cameo тим, що там нарешті почали показувати звукові кінокартини.
Що стосується залу для глядачів, то все там тоді не сильно змінилося. Єдине, було покращено огляд для відвідувачів за допомогою зменшення кількості місць.
А загалом, все залишилося, як було. Неймовірна декоративна ліпнина з великою кількістю карнизів і колон стали справжньою ознакою величі приміщення і всієї будівлі.
Перейменування
Цікаво зазначити, що свою відому назву кінотеатр отримав далеко не відразу.
Так, лише в 1949 році його перейменували на The Cameo. І це було пов’язано з тим, що у закладу з’явився новий власник в особі Джима Пула.
В тому ж році репертуар кінотеатру було поповнено артхаусними фільмами. Але найголовніше, що саме тоді розпочалася цінна та перспективна співпраця з Единбурзьким кінофестивалем. Завдяки останньому глядачам було представлено екранізацію Les jeux sont faits Жан-Поля Сартра. Це стало по-справжньому яскравою подією.
Зміни
Звичайно, як і в будь-якій ситуації з приходом нового власника починаються певні зміни. The Cameo в цьому плані не став винятком. І Пул почав активно приділяти увагу ремонту. Адже будівля, відверто кажучи, була не в найкращому стані. Тому чоловік вирішив, що займеться ремонтом, і зокрема дахом, який на той момент сильно протікав.
А ще пізніше Джим ризикнув, ставши керівником магазину, який розташовувався неподалік кінотеатру. І вже взимку 1963 року він перетворив його на перший кінобар Единбурга. Чоловік навіть отримав ліцензію на торгівлю алкогольними напоями.
Загалом, цілком справедливо сказати, що період в історії The Cameo, пов’язаний з Пулом, виявився доволі успішним. Будівлю було відремонтовано, а глядачі так само отримували можливість насолодитися переглядом кінокартин. Але коли в 1982 році Джим пішов на пенсію, все дуже різко змінилося. В результаті кінотеатр було закрито.
Новий етап
Пауза в історії існування The Cameo тривала до 1986 року. Тоді з’явився новий власник, який вирішив розпочати із придбання приміщень сусідніх магазинів. Це було необхідно для того, щоб відкрити там ще два кінозали. І цей план будо успішно реалізовано на початку 1990-х років.
А ось у 2005 році з’явилася ідея про те, щоб початкову залу зробити баром-рестораном. Але, на щастя, розум узяв гору і цей план не втілили в реальність. Адже в справу втрутилися учасники кампанії Save the Cameo, які вплинули на владу. Зрештою реконструкції не судилося збутися.
Встояти всупереч усьому
Після цього була ще одна спроба змінити долю The Cameo. Кінотеатр було виставлено на продаж. Але й тоді повз не змогли пройти активісти та небайдужі люди. Зокрема, йдеться про The Cinema Theatre Association. Тим більше, що раніше, у вересні 2006 року було підвищено категорію безпеки будівлі.
Як результат – кінотеатр був знятий з продажу. Натомість на нього чекала реконструкція та ремонт. Звісно, останнє не обійшлося без участі спонсорів.
Таким чином, незважаючи на свій поважний вік, кінотеатр The Cameo продовжує своє існування і навіть час від часу святкує визначні дати.
Так, навесні 2009 року було його 60-річчя. І на честь такої важливої події глядачів побалували показом рідкісної версії легендарної кінокартини La Symphonie pastorale з англійськими субтитрами.
Джерела
