Шотландія вирізняється унікальним ставленням до мистецтва. Здається, там по-особливому ставляться до всього, що містить глибокий зміст. І, звичайно, представляє культурну цінність. Причому, щоб переконатися в цьому, достатньо побувати навіть на одному з місцевих фестивалів. Звичайно, присвячених творчості. Нехай там переважно буде представлено сучасну культуру без згадки класичних творів. Однак ви точно звернете увагу на те, наскільки тонко та точно помічена кожна деталь. І як ретельно складалася програма. Далі на edinburgh-trend.
У частині просування творчості Единбург, безумовно, займає в Шотландії провідну позицію. Звісно, у цій частині не обійшлося без особливого статусу столиці. Але саме по собі місто також дуже виділяється своїм прагненням до прекрасного. Навіть той факт, що там народилося багато талановитих діячів, уже пояснює единбурзький культурний шарм.
Единбург як простір для просування драматургії
Якщо говорити про театральну сферу, то вона в шотландській столиці дуже розвинена. Класичні твори чудово гармонують із сучасними постановками у складі репертуару багатьох театрів. А ще там намагаються приділяти увагу кожному напрямку та стилю. Чи то мюзикл або просто драматичні вистави, – все це не стоїть на місці, отримуючи нове, більш свіже прочитання.
Однак, як відомо, будь-яка постановка має бути колись створена. А це неможливо без безпосередньої участі автора. Інакше кажучи, – драматурга.
На щастя, Единбург дуже багатий на таких людей. І завдяки їм з’явилися та продовжують з’являтися унікальні твори.
Одним із таких діячів є Роберт Маршалл (Captain Robert Marshall). Він був відомим шотландським драматургом. Причому, дивно, що свої п’єси чоловік писав прямо під час військової служби.
Ранні роки та раптове рішення
Роберт народився у 1863 році в сім’ї единбурзького світового судді. Саме батько відправив сина вчитися до школи в St Andrews. А після цього – до Единбурзького університету. Там юнак займався вивченням латинської, грецької та англійської літератури.
Однак у процесі навчання трапилася трагедія, – помер батько Роберта. І ця подія перервала освітній шлях молодика. Після цього йому довелося деякий час допомагати і вчитися у свого дядька, який був адвокатом.
Але юриспруденція дуже скоро набридла Маршаллу і він вирішив записатися в The 71st Highland Light Infantry (71-й Гайлендський легкий піхотний полк).
Перший твір
Коли три роки служби залишилися за плечима, Роберт отримав звання лейтенанта до Полку герцога Веллінґтона (The Duke of Wellington’s Regiment (West Riding)).
І ось саме в ході варти на острові Аґар, він полюбив проводити вільний час, займаючись написанням п’єс. Так, його першим твором став The Subaltern. Згодом постановка була представлена на сцені Аматорського драматичного клубу Бермудських островів (The Amateur Dramatic Club of Bermuda).
Наступне творче досягнення
Пізніше, коли Полк перебрався до Канади, Роберт написав п’єсу на три акти під назвою Strategy. Пізніше її поставила першокласна нью-йоркська трупа у Галіфаксі. Наступним твором Маршалла став бурлеск Guy Fawkes.
Не поставлена п’єса
Через те, що Роберт був невіддільною частиною Полку, йому доводилося слідувати за ним на нові локації. І відповідно там відбувати службу. Але потяг до мистецтва від цього не припинявся. Тому незалежно від зміни розташування чоловік продовжував успішно створювати нові твори.
Так, коли його військове формування перемістилося на Барбадос, він написав там цікаву п’єсу, присвячену повстанню якобітів 1745-1746 років. Робота так і називалася “1746”. Але, на жаль, її так і не поставили на сцені.
Цензура як перешкода для постановки
1893 рік ознаменувався для Роберта напрямком в Капську колонію (The Cape Colony) в ролі ад’ютанта сера Вільяма Ґордона Кемерона (Sir William Gordon Cameron). На цій посаді Маршалл пробув понад рік.
Протягом свого перебування у Фортеці Доброї Надії (The Castle of Good Hope), чоловік написав п’єсу The Great Day. Її постановкою мав зайнятися Джордж Александер (Sir George Alexander). Але чомусь твір не пройшов цензуру і тому так і не був показаний на сцені.
Вибір на користь драматургії
Наступним етапом професійної військової кар’єри Маршалла стало його направлення до колонії Наталь (The Colony of Natal). Там він обійняв посаду ад’ютанта сера Волтера Гелі-Гатчінсона (Sir Walter Hely-Hutchinson).
Але коли його перша серйозна п’єса His Excellency the Governor набула великого успіху, Роберт вирішив піти у відставку. І повністю присвятити себе драматургії.
Набуття слави
Згодом на нього чекали ще два великі успіхи, – The Second in Command та The Duke of Killiecrankie. Причому остання п’єса допомогла Маршаллу врятувати від неминучого фінансового краху одного з найвідоміших у Лондоні театральних менеджерів. Але це вже зовсім інша історія.
Щодо самого Роберта Маршалла, то варто сказати наступне. Пішовши у відставку, він зміг втілити свою мрію, ставши популярним драматургом. Його твори принесли йому славу. І звичайно, були гідно оцінені критиками.
Сам автор прожив дуже недовге життя – лише 47 років. Проте за цей час він встиг поєднати дуже різні речі: творчість та військову службу. В результаті, обравши з двох те, до чого, як виявилось, найбільше лежала душа.
