Коли письменник Ірвін Велш прибув до The Cameo на прем’єру фільму «На голці», той уже давно мав статус важливого осередку кінокультури Единбурга. Саме тут покоління глядачів знайомилися з незалежним і європейським кіно, яке рідко потрапляло до масового прокату. Відкритий у 1914 році, заклад пережив дві світові війни, технічні революції та зміну кінематографічних епох. Попри це, його історичний характер залишається майже незмінним. Далі на edinburgh-trend.
byronv2
Народження та перші успіхи The Cameo
King’s Cinema вперше відчинив свої двері для відвідувачів 8 січня 1914 року в Единбурзі. На той момент він вирізнявся інноваційними технічними рішеннями. Зокрема, тут встановили дзеркальний екран — перший подібний екран у Шотландії. Глядацька зала могла вмістити 673 особи, демонстрація фільмів для яких супроводжувалася живою музикою. Знаменитий жіночий костюмований оркестр мадам Інге Еггер створював особливу атмосферу для відвідувачів.
Формування альтернативного репертуару The Cameo
Новий етап розвитку розпочався у 1947 році, коли King’s Cinema придбав Джим Пул — представник відомої британської родини, яка організовувала гастрольні шоу та керувала мережею кінотеатрів у Шотландії та Англії. Після масштабного оновлення заклад отримав нову назву The Cameo і знову відкрився для публіки у 1949 році. Від самого початку новий власник зробив ставку на авторське та європейське кіно, яке рідко з’являлося у репертуарі великих мережевих кінотеатрів. Того ж року він започаткував тісну співпрацю з Единбурзьким кінофестивалем. Однією з перших спільних ініціатив став «Континентальний кінофестиваль», під час якого глядачі могли побачити екранізацію твору Жана-Поля Сартра «Les jeux sont faits». До найпомітніших прикладів також увійшли французька комедія «Monsieur Hulot’s Holiday» (1953) та культова стрічка Вуді Аллена «Annie Hall» (1977), що зібрали значну аудиторію.
Наприкінці 1970-х років кінокультурний ландшафт Единбурга почав змінюватися. У 1979 році неподалік від The Cameo відкрився кінотеатр Filmhouse, який також спеціалізувався на показі авторського, незалежного та міжнародного кіно. Відтоді перший більше не був єдиним майданчиком у місті, де шанувальники могли знайомитися з альтернативними кінематографічними роботами з усього світу. Після багаторічного керівництва Джим Пул вирішив піти на пенсію у вересні 1982 року. Разом із завершенням його епохи тимчасово припинив роботу й сам кінотеатр. На той момент він функціонував як однозальний на 483 місця та був виставлений на продаж.
Нове життя The Cameo розпочалося після його придбання компанією Recorded Cinema. Нові власники інвестували майже 150 тисяч фунтів стерлінгів у масштабну модернізацію будівлі. Після завершення реконструкції кінотеатр урочисто відкрився у серпні 1986 року. Оновлений зал став комфортнішим для глядачів, хоча його місткість зменшилася до 420 місць. Подальший розвиток закладу передбачав розширення можливостей для кінопоказів. Для цього були придбані сусідні торгові приміщення, які були інтегровані у комплекс кінотеатру. Завдяки цьому на початку 1990-х років The Cameo перетворився на багатозальний кінотеатр, відкривши другий і третій екрани.
Важливим етапом в історії The Cameo став 2006 рік. Тоді державна організація Historic Scotland надала будівлі та її інтер’єру охоронний статус категорії B. Таке рішення гарантувало збереження історичних елементів кінотеатру та захистило їх від можливих радикальних змін під час майбутніх реконструкцій. Здобуттю цього статусу передувала активна громадська кампанія. Після того як власники оголосили про намір продати установу, представники кіноспільноти та професійних організацій стали на захист історичної пам’ятки. У результаті власники натомість зосередилися на підготовці нового плану розвитку та пошуку партнерів для фінансування подальших удосконалень.
Особливим моментом для закладу став 2014 рік, коли The Cameo відзначив своє сторіччя. Рівно сто років тому на Home Street вперше відкрилися двері кінотеатру, який став місцем зустрічі поколінь кіноманів. Святкування ювілею розпочалося урочистою вечіркою та спеціальною виставкою, присвяченою багатій історії кінотеатру. Відвідувачі отримали змогу простежити шлях закладу від епохи німого кіно до сучасних цифрових технологій.
Phillip Pessar
Визнання та значення діяльності The Cameo
The Cameo вважається одним з найстаріших кінотеатрів Шотландії, що продовжують працювати донині, а також, ймовірно, найстарішим кінотеатром країни, який зберіг свій оригінальний інтер’єр майже без змін. Завдяки цьому відвідувачі мають можливість не лише переглядати фільми, а й занурюватися в атмосферу початку 20 століття. Не менш важливою є роль кінотеатру у популяризації незалежного, авторського та міжнародного кіно. Від часу його перетворення на The Cameo у 1949 році заклад став одним з головних майданчиків для демонстрації артгаузних стрічок та європейського кінематографа в Единбурзі. Саме тут глядачі могли побачити фільми, які часто залишалися поза репертуаром великих комерційних мереж.
Forever Edinburgh
