The Incredible String Band почали свій шлях з виступів у невеликому единбурзькому пабі, але менш ніж за десятиліття стали однією з ключових формацій музичної контркультури 1960-х. Їхня музика стрімко вийшла за межі традиційного фолку, увібравши психоделію, східні мотиви та поетичний експеримент. Гурт поєднав локальні народні традиції з глобальним культурним мисленням. Саме ця відкритість зробила ISB унікальним явищем свого часу. Далі на edinburgh-trend.
Формування та злет The Incredible String Band
У 1963 році співак і гітарист Робін Вільямсон разом з банджистом Клайвом Палмером створили дует і фактично перетворили Crown Bar на Лотіан-стріт в Единбурзі на свою постійну сцену. Їхня музика виходила далеко за межі фольклорного канону. Окрім народних пісень, виконавці вплітали у свій репертуар елементи блюграсу, джаг-бенду, а також мотиви болгарської та марокканської музики. Зрештою, Decca Records запросила їх узяти участь у фестивальному альбомі, записаному під час Единбурзького фестивалю 1963 року.
Саме тоді цей незвичний звук уперше почув американський продюсер Джо Бойд, який приїхав до Шотландії у пошуках нових імен. На той момент дует Вільямсона й Палмера вже перетворився на тріо — до них доєднався Майк Герон, гітарист з місцевого рок-гурту. Нове об’єднання швидко здобуло власну ідентичність. Саме від назви клубу, у якому вони розташувалися, музиканти й запозичили ім’я — The Incredible String Band. Авторські пісні Вільямсона й Герона справили на Бойда настільки сильне враження, що він вирішив підписати з ними контракт. Так розпочався перший важливий етап історії ISB, кульмінацією якого став дебютний альбом «Incredible String Band», записаний у травні 1966 року. Усі троє учасників співали та грали на гітарах, Палмер також використовував банджо й казу, а Вільямсон — мандоліну, вістл і скрипку.
Втім, цей склад проіснував недовго. Палмер залишив The Incredible String Band, вирушивши у тривалу подорож до Афганістану, а згодом до Індії. Після його від’їзду колектив тимчасово припинив існування. Лише через рік Вільямсон і Герон відновили співпрацю як дует. Подорожі першого Сходом, зокрема до Марокко, суттєво вплинули на нове звучання колективу: у музиці з’явилися уд, гімбрі, тамбура та інші екзотичні інструменти. До 1968 року до ISB доєдналися близькі соратниці музикантів, Лікоріс Маккечні та Роуз Сімпсон. Саме у цей період були записані два відомі релізи: «The Hangman’s Beautiful Daughter» і подвійний альбом «Wee Tam and the Big Huge». Обидві платівки, видані того ж року, отримали захоплені відгуки як від слухачів, так і від колег-музикантів.
Пізній період і трансформації The Incredible String Band
Атмосфера кінця 1960-х, у якій The Incredible String Band досяг піка популярності, поступово змінювалася, а разом з нею змінювався й він сам. До 1972 року його залишили Роуз Сімпсон і Лікоріс Маккечні, що фактично ознаменувало завершення класичного етапу історії ансамблю. У 1974 році гурт офіційно припинив існування. Після розпаду шляхи його ключових фігур розійшлися. Робін Вільямсон зосередився на сольній діяльності, випустивши понад сорок альбомів, у яких органічно поєднував кельтські традиції, джазові інтонації та власні поетичні пошуки. Майк Герон також продовжував записуватися і регулярно гастролювати, співпрацюючи з різними музикантами у Великій Британії та США.
У 1997 році Вільямсон і Герон уперше за довгий час вийшли на сцену разом, давши два концерти, які були тепло сприйняті публікою. Цей успіх надихнув музикантів на повноцінне відновлення гурту. Попри очікування шанувальників, оновлений склад не зміг відродити ту магію, яка колись зробила ISB символом експериментального фолку. Навесні 2003 року стало відомо, що Робін і Біна Вільямсони «тимчасово» залишають гурт, аби зосередитися на інших творчих проєктах. У новому форматі Майк Герон, Клайв Палмер і Лоусон Дандо, а також нова учасниця Клер Сміт продовжили активну концертну діяльність. Остаточно історія спільних виступів ISB завершилася у вересні 2006 року, коли музиканти востаннє вийшли на сцену разом на Moseley Folk Festival у Бірмінгемі.
Визнання та значення діяльності The Incredible String Band
Значення The Incredible String Band визначається насамперед радикальним переосмисленням фолкмузики. Він не просто оновив традиційний репертуар, а створив нову модель фолку як відкритої, глобальної та духовно насиченої форми мистецтва. Поєднання шотландської народної традиції з індійськими, афганськими, марокканськими й болгарськими впливами, використання незвичних інструментів і нетипових вокальних форм зробили ISB піонером музичного синтезу. Вони справили глибоке враження на The Beatles, The Rolling Stones і Led Zeppelin, а їхній альбом «The 5000 Spirits or the Layers of the Onion» був публічно названий Полом Маккартні його улюбленою платівкою 1967 року. Колектив поділяв менеджмент і лейбли з такими іконами психоделічної та прогресивної сцени, як Pink Floyd, The Doors і Love, що свідчить про його беззаперечний статус серед еліти рок-культури шістдесятих.
